ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автор:
В. О. Васютинський, доктор психологічних наук, професор, головний науковий співробітник
Інститут соціальної та політичної психології НАПН України
ORCID: 0000-0002-9808-4550, Scopus ID: 57213606129
E-mail: vadymvas55@gmail.com
DOI:DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2021.1(15).3
Інформація про статтю
Номер: 1(15) 2021, сторінки: 49-71
Мова: українська
Отримано: 08.02.2021
Рецензовано: 12.02.2021
Прийнято: 18.02.2021
Анотація
У статті проаналізовано результати всеукраїнського психосемантичного опитування 1199 респондентів, проведеного в межах політико-семантичного моніторингу масової політичної свідомості в лютому 2021 р. Питальник, зокрема, містив вислови ціннісного змісту та перелік імовірних винуватців тривання війни на Донбасі.
За головного винуватця громадяни визнають російську владу на чолі з Путіним. Такому звинуваченню психологічно протистоїть приписування провин українським можновладцям.
На основі кореляції оцінок висловів ціннісного змісту і вибору винуватців було встановлено, що проукраїнські респонденти активніше звинувачують: російську владу на чолі з Путіним порівняно з українською владою на чолі із Зеленським або Порошенком; Зеленського та очолювану ним владу порівняно з Порошенком та його владою; Росію та її громадян; мешканців Донбасу; громадян усієї України порівняно з мешканцями Західної України.
Менш принциповим, але теж значущим виявилося ставлення до ринкових економічних реформ. Їхні прихильники звинувачують: владу Путіна більше, ніж владу Порошенка; владу Зеленського більше, ніж владу Путіна; олігархів і мафію; Росію та її громадян; мешканців Донбасу. В оцінці російських громадян проявилися два аспекти. З одного боку, респонденти звинувачують їх, ідентифікуючи з російською владою та державою, а з другого – єднаються з ними в спільному протистоянні олігархам та мафії.
За уникливими відповідями з приводу винуватців імовірніше криються проросійські постави.
Проявилася невисока схильність громадян до політичних самозвинувачень та намагання позбутися або не набувати почуття провини. Спостережено тенденцію об’єднувати невинних або менш винних «своїх», протиставляючи їх більш винним «чужим»: Зеленського і Порошенка – Путіну; мешканців Донбасу – США, Європі та НАТО; громадян усієї України – мешканцям Західної України.
Наявність у просторі звинувачень не лише ціннісного, а й суто емоційного контексту закладає потенційні можливості для політико-ідеологічних та ситуаційних маніпуляцій відповідними настроями.
Ключові слова:цінності, політичні орієнтації, ставлення, звинувачення, самозвинувачення, пошук винуватців, почуття провини, колективна провина, групова провина.
Список використаних джерел:
Bonnot, V., Krauth-Gruber, S., Drozda-Senkowska, E., & Lopes, D. (2016). Emotional reactions to the French colonization in Algeria: The normative nature of collective guilt. Social Science Information, 55(4), 531–554.
Dresler-Hawke, J. E., Liu H. (2006). Collective shame and the positioning of German national identity. Psicología Política, 32, 131–153.
Hamer, K., Penczek, M., Bilewicz, M. (2018). Between universalistic and defensive forms of group attachment. The indirect effects of national identification on intergroup forgiveness. Personality and Individual Differences. 131, 15–20.
Hollander, N. C. (2016). Trauma as ideology: Accountability in the “intractable conflict”. Psychoanalysis, Culture & Society, 21, 59–80. DOI:10.1057/pcs.2015.6
Lidin, K. (2021). Emotions as experiences of information flow. Academia Letters, 651. DOI: https://doi.org/10.20935/AL651
Sharvit, K., Brambilla, M., Babush, M., & Colucci, F. P. (2015). To feel or not to feel when my group harms others? The regulation of collective guilt as motivated reasoning. Personality and social psychology bulletin, 41(9), 1223–1235.
Schori-Eyal, N., Tagar, M. R., Saguy, T., & Halperin, E. (2015). The benefits of group-based pride: Pride can motivate guilt in intergroup conflicts among high glorifiers. Journal of Experimental Social Psychology, 61, 79–83.
Solak, N., Tagar M. R., Cohen-Chen, S., Saguy, T., & Halperin, E. (2017). Disappointment expression evokes collective guilt and collective action in intergroup conflict: the moderating role of legitimacy perceptions. Cognition and emotion, 31(6), 111.
Wohl, M. J., Branscombe, N. R., & Klar, Y. (2006). Collective guilt: Emotional reactions when one's group has done wrong or been wronged. European review of social psychology, 17(1), 1–37.
Xu, H., Begue, L., & Shankland, R. (2011). Guilt and Guiltlessness: An Integrative Review. Social and Personality Psychology Compass, 5(7), 440–457. DOI: 10.1111/j.1751-9004.2011.00364.x
Бабка, В. Л. (2015). Українська історична пам’ять під впливом інтеграційних факторів. По той бік Дніпра: вплив контроверсійних образів «іншого українця» на формування ментальних кордонів. М. О. Фролова (Ред.). Запоріжжя : Інтер-М, 113–118.
Белик, И. А. (2006). Чувство вины в связи с особенностями развития личности. (Автореф. дисс. канд. психол. наук). Санкт-Петербург. Режим доступа: https://www.dissercat.com/content/chuvstvo-viny-v-svyazi-s-osobennostyami-razvitiya-lichnosti.
Гарькавець, С. О., Волченко, Л. П. (2018). Особливості формування установки конкурентної віктимності в умовах збройного конфлікту – досвід мешканців Донбасу. International Journal of Innovative Technologies in Social Science, 8 (12), 37–41.
Масова свідомість у зоні воєнного конфлікту на Донбасі. (Монографія). І. Ф. Кононов (Ред). (2018). Вінниця : ТОВ «Твори».
Найдьонова, Л. А. (2012). Рефлексивна психологія територіальних спільнот. Київ : Міленіум.
Чи потрібні ми Україні? Результати анкетування у непідконтрольних районах Донбасу, аналіз думок та висновки конфліктолога. І. Яковлєва (Ред). (2020). Berlin : DRA. – Режим доступу: https://civilmplus.org/wp-content/uploads/2020/12/CHi-potribni-mi-Ukrai-ni.-Golosi-okupovanogo-Donbasu..pdf