ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автори:
І. В. Данилюк, доктор психологічних наук, професор,
член-кореспондент НАПН України, декан факультету психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ORCID: 0000-0002-6522-5994
E-mail: dank07@ukr.net
О. І. Богучарова, доктор психологічних наук, професор,
Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка
ORCID: 0000-0001-5617-9175
E-mail: bogucharova_o@i.ua
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2021.1(15).2
Інформація про статтю
Номер: 1(15) 2021, сторінки: 24-48
Мова: українська
Отримано: 13.04.2021
Рецензовано: 16.04.2021
Прийнято: 24.04.2021
Анотація
У статті за допомогою лонгiтюдних зрізів впродовж тривалого часу (2015-2019 pp.) досліджувався вибір стратегій акультурації українських внутрішньо переміщених осіб (УВПО) юнацького віку – студентської молоді з неконтрольованих територій Сходу України. Молоді переміщені особи юнацького віку, які акультурувалися, відрізнялися за місцем акультурації, у якому вони мешкали, у мегаполісі – великому місті Дніпро чи маленькому – Сєверодонецьку (передмісті колишнього українського мегаполісу, а зараз непідконтрольного в межах України Луганську, ОРДЛО). Як провідні перш за все серед стратегій акультурації аналізувалися стратегії інтеграції та асиміляції. Поряд з тим було проаналізовано кореляційний взаємозв’язок між стратегією акультурації та іншими змінними: україномовною компетентністю, психологічною і соціокультурною адаптацією, психологічним благополуччям, толерантністю до невизначеності, тривожністю, акультураційними очікуваннями (атитюди) вибірки домінантної групи місцевих студентів щодо студентів-переселенців.
Результати демонструють суттєві відмінності у виборі стратегій акультурації студентами-переселенцями залежно від місця проживання (мегаполіс або маленьке містечко) та типу психологічної адаптації (відчуття благополуччя через соціальну допомогу або відчуття благополуччя внаслідок особистісних характеристик і україномовної компетентності). Установка представників етнічної меншини студентів-переселенців з неконтрольованих територій Сходу України на інтеграцію тим вища, чим вищий рівень психологічної адаптації разом з україномовною компетентністю. Прямі кореляції виявлено між наміром залишитися в Україні та суб’єктивними і об’єктивними чинниками, а саме: чим вищий рівень україномовної компетентності, тим більше характеристики місця проживання мають відповідати особистісним рисам, цінностям та показникам психологічного благополуччя.
Акультураційні очікування вибірки місцевих студентів щодо студентів-переселенців у обох містах включають достатньо високий асимілятивний потенціал, що має опосередкований негативний ефект на психологічне благополуччя студентської молоді з непідконтрольних територій. Рішення проблеми акультурації студентської молоді з непідконтрольних територій Сходу України в перспективі можливе за узгодження теоретичних, емпіричних наукових моделей, головне – політичних рішень влади. Оскільки взаємозв’язок вибору стратегій акультурації та психологічного благополуччя, а також ефективної адаптації студентів-переселенців залежить від специфічності – допомагаючого, супроводжувального або потурально-нейтрального соціально-психологічного контексту підтримки вимушеної міграції студентів-переселенців з Сходу України.
Ключові слова: акультурація, акультураційні стратегії інтеграції та асиміляції, акультураційні очікування, асимілятивний потенціал, психологічне благополуччя, внутрішньо переміщені особи, студентська молодь.
Ключові слова:акультурація, акультураційні стратегії інтеграції та асиміляції, акультураційні очікування, асимілятивний потенціал, психологічне благополуччя, внутрішньо переміщені особи, студентська молодь.
Список використаних джерел:
Beiser, M., Johnson, P. & Turner, J. (1993). Unemployment, underemployment and depressive affect among Southeast Asian refugees. Psychological Medicine, 23, 731–743.
Berry, J. W., Kim, U., Power, S., Young, M., & Bujaki, M. (1989). Acculturation attitudes in plural society. Applied Psychology, 38, 185–206.
Berry, J. W. (1970). Marginality, stress and ethnic identification in an acculturated Aboriginal community. Journal of Cross-Ciilrural Psychology, I, 239–252.
Berry, J. W. (1997). Immigration, acculturation, and adaptation. Applied Psychology: аn International Review, 46, 5–68.
Berry, J. W. (2013). Global Psychology. South African Journal of Psyсhology, 43(4), 391–401.
Berry, J. W., Phinney, J. S., Sam, D. L., Vedder, P. (2006). Immigrant youth: Acculturation, identity, and adaptation. Applied Psychology, 55, 303–332.
Berry, J. W., Sabatier, C. (2011). Variations in the assessment of acculturation attitudes: Their relationships with psychological well-being. International Journal of Intercultural Relations, 35, 658–669.
Bochner, S. (2003). Culture Shock Due to Contact with Unfamiliar Cultures. Online Readings in Psychology and Culture, 8 (1).
Diener, E., Lucas, R. E. (1999). Subjective emotional well-being. Handbook of emotions. NY : Guildford.
Fu, Kefeng (2015). A Brief Literature Review on Acculturation Strategies of Overseas Students. English Language Teaching, 8(8).
Furnham, A., & Bochner, S. (1982). Social difficulty in a foreign culture: An empirical analysis of culture shock. In S. Bochner (Ed.). Cultures in contact: Studies in cross-cultural interaction (pp. 161–198). Oxford : Pergamon Press.
Furnham, A., & Bochner, S. (1986). Culture shock: Psychological reactions to unfamiliar environments. New York : Methuen.
Gmelch, G. (1997). Crossing cultures: Student travel and personal development. International Journal of Intercultural Relations, 21, 475–490.
Grigoryev, D., van de Vijver, F., Batkhina, A. (2018). Discordance of acculturation attitudes of the host population and their dealing with immigrants. Journal of Intercultural Communication Research, 1–20.
Kim, Y. Y. (1986). Cross-cultural adaptation: A Critical Assessment of the Field. Paper presented at the annual meeting of the Speech Communication Association, Chicago, Illinois.
Larsen, R. J. (2013). Personality and emotion regulation in every life”. Abstract book of the 1st World Conference on Personality, 88.
Masgoret, A. & Ward, C. (2006). Culture learning approach to acculturation. In D. L. Sam & J. W. Berry (Eds.), The Cambridge handbook of acculturation psychology (рp. 58–77). Cambridge University Press. MIRIPS (original version). Retrieved from: http:// www.victoria.ac.nz/ cacr/ research/ mirips.
Nguyen, A. D., Benet-Martínez, V. (2013). Biculturalism and adjustment: A meta-analysis. Journal of Cross Cultural Psychology, 44, 122–159.
Norton, R. (1975). Measurement of ambiguity tolerance. Journal of Personality Assessment, 607–619.
Ogbu, J. (1990). Cultural models. identity and literacy. In J. Stigler. R. Shweder. & G. Herdt (Eds.). Cultural psychology: Essays on comparative human development (рр. 520–540). New York : Cambridge University Press.
Piontkowski, U., Rohmann, A., Florack, A. (2002). Concordance of acculturation attitudes and perceived threat. Group Processes and Intergroup Relations, 5, 221–232.
Ryff, C. D. (1989). Happiness is everything, or is it? Explorations on the meaning of psychological well-being. J. of Psychology and Social Psychology, 57, 1069–1081.
Seal, W., & Ward, C. (1990). The Prediction of Psychological and Sociocultural Adjustment during Cross-cultural Transactions. International Journal of Intercultural Relations, 14, 449–463. Subjective well-being: Three decades of progress. (1999). Е. Diener, E. М. Suh, R. E. Lucas, Н. Е. Smith. Psychological Bulletin, 125, 276–302.
Tanaka, T., Takai, J., Kohyama, T., & Fujihara, T. (1994). Adjustment patterns of international students in Japan. International Journal of Intercultural Relations, 18(1), 55–75. The Satisfaction with Life Scale (1985). Journal of Personality Assessment, 49, 71–75.
Ward, C., & Geeraert, N. (2016). Advancing acculturation theory and research: The acculturation process in its ecological context. Current Opinion in Psychology, 8, 98–104.
Ward, C., & Kennedy, A. (1994). Acculturation strategies, psychological adjustment, and sociocultural competence during cross-cultural transitions. International Journal of Intercultural Relations, 18, 329–343.
Ward, C., & Kennedy, A. (1996). Crossing cultures: The relationship between psychological and socio-cultural dimensions of cross-cultural adjustment. In J. Pandey, D. Sinha, & D. P. S. Bhawuk (Eds.). Asian contributions to cross-cultural psychology, 289–306.
Ward, C, & Kennedy, A. (1999). The measurement of sociocultural adaptation. International journal of Intercultural Relations, 23(4), 659–677.
Ward, C., & Rana-Deuba, A. (1999). Acculturation and adaptation revisited. Journal of cross-cultural psychology, 30(4), 422–442.
Witte, K. (1993). A theory of cognition and negative affect: Extending Gudykunst and Hammer's theory of uncertainty and anxiety reduction. International Journal of Intercultural Relations, 17, 197–215.
Ардила, А., Маслова, О. В., Новикова, И. А., Шляхта, Д. А., Агилар, Ю. (2019). Разработка и психометрическая проверка шкалы аккультурации иностранных студентов к России. Вестник Российского университета дружбы народов. Сер: Психология и педагогика, 16(3), 393–415.
Аршава, І. Ф., Гузь, Я. В. (2017). Вплив етнічної ідентичності на формування базових цінностей особистості. Вісник Дніпропетровського університету. Сер. «Психологія», 23, 49–58.
Війна на Донбасі очима європейців: де є проблеми і що варте уваги МЗС (2015). Retrieved from: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2015/11/4/7040279/
Данилюк, І. В., Курапов, А. О. (2015). Психологічні чинники вибору стратегії акультурації в юнацькому віці. Научная дискуссия: вопросы педагогики и психологии, 7, 19–124.
Клайн, П. (1994). Справочное руководство по конструированию тестов. Киев : ПАН ЛТД.
Коржов, Г. (2006). Региональная идентичность Донбасса: генезис и тенденции развития в условиях общественной трансформации. Социология: теории, методы, маркетинг, 4, 38–48.
Курапов, А. О. (2019). Залежність вибору стратегії акультурації від психологічного портрету особистості. Актуальні проблеми психології, VІІ(45), 155–166.
Лебедева, Н. М., Татарко, А. Н. (2001). Методы этнической и кросс–культурной психологии. Москва : Высш. школа эконом.
Лебедева, Н. М., Татарко, А. Н. (2009). Стратегии межкультурного взаимодействия мигрантов и населения России. Москва : Российский университет дружбы народов.
Мацієвський, Ю. В. (2019). Внутрішній конфлікт чи прихована агресія: академічна дискусія і експертні оцінки війни на Донбасі. Політичне життя, 2, 55– 68.
Пірен, М. І. (2015). Толерантність – дієвий чинник злагоди та консолідації в сучасному українському суспільстві. Вісник НАДУ, 2, 51–56.
Почебут, Л. Г. (2007). Взаимопонимание культур. Методология и методы этнической и кросс-культурной психологии. Психология межэтнической толерантности. Санкт-Петербург : Изд-во СПбГУ.
Ратанова, Т. А., Шляхта, Н. Ф. (2008). Психодиагностические методы изучения личности. Москва : Изд-во «Флинта» Московский психолого-социальный институт.
Сонин, В. А. (2004). Психодиагностическое познание профессиональной деятельности. Адаптация личности к новой социокультурной среде (тест Л. В. Янковского). Санкт-Петербург : Речь.
Стефаненко, Т. Г. (1996). Адаптация к новой культуре и пути ее оптимизации. Введение в практическую социальную психологию. Москва : Смысл.
Татарко, А. Н., Лебедева, Н. М. (2011). Методы этнической и кросскультурной психологии. Москва : Изд. дом Высшей школы экономики.
Чинакал, О. В., Новикова, И. А. (2010). Использование процедуры двойного перевода для создания англоязычной версии опросника АЛКСС. Актуальные проблемы этнопсихологии: материалы VI Межвузовской конференции студентов, аспирантов и молодых ученых, 228–234.