ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автор:
Я. В. Сухенко кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології та особистісного розвитку,
ДЗВО «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України
ORCID: 0000-0001-7440-2537, Researcher ID: P-9693-2018
E-mail: suhenko333@gmail.com
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2021.1(15).10
Інформація про статтю
Номер: 1(15) 2021, сторінки: 180-199
Мова: українська
Отримано: 01.03.2021
Рецензовано: 10.03.2021
Прийнято: 15.03.2021
Анотація
Мета статті полягає у дослідженні особливостей освітніх траєкторій вчителів, психологів і керівників закладів загальної середньої освіти засобами психосемантики, у визначенні технологічних підходів до проєктування ними індивідуальних освітніх траєкторій. Використано методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації результатів багатомірного шкалування семантичного простору поняття «освітня траєкторія» за спеціалізованим семантичним диференціалом «Освітня траєкторія». У вчителя смисл освітньої траєкторії пов'язаний насамперед зі змістовою активністю, а також з динамічністю, репрезентативністю, персоналізованістю і традиціями. У шкільного психолога смисловою домінантою освітньої траєкторії виступає комфортний зміст, фоновими є параметри системності, осмисленості, репрезентативності, відповідності очікувань і реалій. Семантична модель освітньої траєкторії керівника школи є когнітивно складнішою та більш збалансованою, незначний смисловий пріоритет у ній стосується відповідального пізнання, інші семантики пов’язані з користю, осмисленим змістом, комфортом, персоналізованістю, неперервністю та кваліфікованістю освітньої діяльності. Суб’єктивні семантики задають орієнтири для розроблення технології проєктування індивідуальної освітньої траєкторії педагогічними працівниками. Логіка смислогенези освітніх траєкторій педагогів розгортається у вимірах когнітивної складності-простоти, диверсифікації-спеціалізації, стереотипізації-унікальності їхньої освітньо-професійної діяльності. Змішаний склад учасників програм, орієнтованих на проєктування індивідуальної освітньої траєкторії, є високопотенційним у плані збагачення спільного смислового простору унікальними смисловими акцентами різних категорій педагогічних працівників і синергетичних ефектів проєктування.
Ключові слова: освітня траєкторія, суб’єктивні семантики, семантичний простір, семантична універсалія, семантичний диференціал, педагогічні працівники.
Список використаних джерел:
Banks, J. (2012). Development of Scholarly Trajectories That Reflect Core Values and Priorities: A Strategy for Promoting Faculty Retention. Journal of Professional Nursing, 28(6), 351–359. DOI: https://doi.org/10.1016/j.profnurs.2012.04.002
Bartlett, L. (2007). Bilingual Literacies, Social Identification, and Educational Trajectories. Linguistics and Education, 18, 215–231. DOI: https://doi.org/10.1016/j.linged.2007.07.005
Benasso, S., Palumbo, М. & Pandolfini, V. (2019). Narrating Cases: a Storytelling Approach to Case Study Analysis in the Field of Lifelong Learning Policies. Italian Journal of Sociology of Education, 11(2), 83–108. DOI: https://doi.org/10.14658/pupj-ijse-2019-2-5
Bieri, J. (1955). Cognitive Complexity-Simplicity and Predictive Behavior. Journal of Abnormal and Social Psychology, 51, 263–268.
Brody, D., & Hadar, L. (2011). “I speak prose and I now know it.” Personal development trajectories among teacher educators in a professional development community. Teaching and Teacher Education, 27(8), 1223–1234. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tate.2011.07.002
Chau, D., & Lee, C. (2017). Discursive construction of identities in a social network-educational space: Insights from an undergraduate Facebook group for a linguistics course, Discourse. Context & Media, 18, 31–39. DOI: https://doi.org/10.1016/j.dcm.2017.04.003
Chráska, М., & Chrásková, М. (2016). Semantic Differential and its Risks in the Measurement of Students’ Attitudes. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 217, 820–829. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2016.02.155
Cuconato, M., Walther, A., & Zannoni, F. (2016). Educational Trajectories at the Crossroad between Life Course and Education. An Interactive Theoretical Approach. Ricerche Di Pedagogia E Didattica. Journal of Theories and Research in Education, 11(1), 41–60. DOI: https://doi.org/10.6092/issn.1970-2221/6212
Dalton, P., Maute, C., Oshida, A., Hikichi, S.,& Izumi, Y. (2008). The use of semantic differential scaling to define the multi-dimensional representation of odors. Journal of Sensory Studies, 23, 485–497. Retrieved from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2533099/
Doyle, J. R. & Bottomley, P. A. (2010). Norms for Osgood's affective meaning (evaluation, potency, activity): ratings of logos, colors, products and services, names, and typefaces [Working Paper]. Social Science Research Network. DOI: http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.1640198
Dreier, O. (2003). Learning in Personal Trajectories of Participation. In Stephenson, N., Radtke, H., Jorna, R. & Stam, H. (eds). Theoretical Psychology. Critical Contributions (20–29). Concord: Captus University Publications. Retrieved from: https://psychology.ku.dk/Academic_staff/emeriti/ole_dreier/downloads/dreier_Learning_Trajectories_proofs.pdf
Fennell, J. G., Baddeley, R. J. (2013). Reward is assessed in three dimensions that correspond to the semantic differential. PLoS ONE, 8(2), 1–15. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0055588
Gasanova R. R., Kassymova G. K., Arpentieva M. R., Pertiwi F. D., & Duisenbayeva Sh. S. (2020). Individual educational trajectories in additional education of teachers. Challenges of Science, (III), 59–68. DOI: https://doi.org/10.31643/2020.009
Kervyn, N., Fiske, S., & Yzerbyt, V. (2013). Integrating the stereotype content model (warmth and competence) and the Osgood semantic differential (evaluation, potency, and activity). Eur. J. Soc. Psychol. 43(7), 673–681. DOI: https://doi.org/10.1002/ejsp.1978
Lushyn, Р., Sukhenko, Y., & Davydova, O. (2020). Particularities of Students’ Educational Trajectories and “Projectories”: A Psychosemantic Dimension, 2020 IEEE Problems of Automated Electrodrive. Theory and Practice (PAEP), 1–4. DOI: https://doi.org/10.1109/PAEP49887.2020.9240866
Mack, O., Khare, A., Kramer, A., & Burgartz, T. (Eds.) (2015). Managing in a VUCA World. Springer.
Malimon, L., & Pashkina, A. (2019). Psychosemantic Analysis of the Concept of Manager’s Competence. East European Journal of Psycholinguistics, 6(2), 58–67. DOI: https://doi.org/10.29038/eejpl.2019.6.2.mal
Mohammed, O., & Benlamri, R. (2014). Developing a Semantic Web Model for Medical Differential Diagnosis Recommendation. Journal of Medical Systems, 38, 79. DOI: https://doi.org/10.1007/s10916-014-0079-0
Osgood, C. E., Suci, G. J., & Tannenbaum, P. H. (1957). The measurement of meaning. Univer. Illinois Press.
Park, J., Schallert, & Diane L. (2019). Talking, reading, and writing like an educational psychologist: The role of discourse practices in graduate students' professional identity development. Learning, Culture and Social Interaction, 22, 100–243. DOI: https://doi.org/10.1016/j.lcsi.2018.06.001
Ploder, A. & Eder, A. (2015). History of the Semantic Differential. In: Wright J. (Ed.). International Encyclopedia of the Social & Behavioral Sciences (pp. 563–571) Elsevier. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-08-097086-8.03231-1
Savchenko, O. (2015). The Semantic Space Structure of the Subject’s Сonception of His Own Mental Activity. East European Journal of Psycholinguistics, 2(1), 114–123. Retrieved from: https://eejpl.vnu.edu.ua/index.php/eejpl/article/view/176
Schallert, J., Song, K., Jordan, M., Lee, S., Park, T., Kim, T., Cheng, A., Chu, H., Vogler, J., & Lee, J. (2016). Shifts in trajectories in thought communities and “wobbly” identities enacted in computer-mediated classroom discussions. International Journal of Educational Research, 80, 49–59. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijer.2016.08.008
Serhieienkova, O., Kalishchuk, S., & Zabolotna, T. (2021). Semantic Universals of the «Picture of the World» of Future Counseling Psychologists. PSYCHOLINGUISTICS, 29(1). 167–192. Retrieved from: https://psycholing-journal.com/index.php/journal/article/view/805
Stoklasa, J., Talášek, T., & Stoklasová, J. (2016). Semantic differential and linguistic approximation—identification of a possible common ground for research in social sciences. In: Proceedings of the International Scientific Conference Knowledge for Market Use 2016, Societas Scientiarum Olomucensis II, Olomouc, 495–501.
Veretennikova V., Urazova Е., & Shikhova, О. (2020). The Bases for Projecting Individual Educational Trajectories of Future Teachers Conference: IFTE 2020 – VI International Forum on Teacher Education. DOI: https://doi.org/10.3897/ap.2.e2695
Verhagen, T., van den Hooff, B., & Meents, S. (2015). Toward a better use of the semantic differential in is research: an integrative framework of suggested action research. J. Assoc. Inf. Syst. 16(2), 108–143. DOI: https://doi.org/10.17705/1jais.00388
Virna, Z. (2014). The Image of Political Conflict: Evaluation Semantic Universals in Students’ Individual Mind. East European Journal of Psycholinguistics, 1(1), 216–223. Retrieved from: https://eejpl.vnu.edu.ua/index.php/eejpl/article/view/231
Wilson, P., Mojica, G., & Confrey, J. (2013). Learning trajectories in teacher education: Supporting teachers’ understandings of students’ mathematical thinking. The Journal of Mathematical Behavior, 32(2), 103–121. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jmathb.2012.12.003
Wittek, A., Askeland, N., & Aamotsbakken, B. (2015). Learning from and about writing: A case study of the learning trajectories of student teachers. Learning, Culture and Social Interaction, 6, 16–28. DOI: https://doi.org/10.1016/j.lcsi.2015.02.001
Артемьева, Е. (1999). Основы психологии субъективной семантики. Москва : Наука; Смысл.
Бовина И. (2006). Семантический дифференциал. Ворфоломеева Т. (Ред.). Социальная психология: Практикум. (с. 90–104). Москва : Аспект Пресс.
Задорожна-Княгницька, Л. (2020). Формування індивідуальної освітньої траєкторії магістрів – майбутніх менеджерів освіти у процесі професійної підготовки. Інноваційна педагогіка, 20(1), 125–130. DOI: https://doi.org/10.32843/2663-6085- 2020-20-1-26
Ибляминова, М. (2019). Дефиниция содержания понятия «Индивидуальная образовательная траектория» методом контент-анализа. Изв. Сарат. ун-та. Нов. сер. Сер. Акмеология образования. Психология развития, 8, 4(32), 368–373. DOI: https://doi.org/10.18500/2304-9790-2019-8-4-368-373
Лушин, П. (2017). Хаос и неопределенность: от страдания – к росту и развитию. Киев : Милениум.
Серкин, В. (2008). Методы психологии субъективной семантики и психосемантики. Москва : Изд-во ПЧЕЛА.
Соснюк, О. (2018). Психосемантичний аналіз особливостей уявлень молоді про інноваційні бренди. Український психологічний журнал, 4(10), 143–155.
Соснюк, О., Власюк, І. (2020). Психосемантичні особливості сприймання анімаційної реклами молодіжною цільовою аудиторією Український психологічний журнал, 1(13), 188–208.
Сухенко, Я. (2008). Семантичний диференціал для оцінки освітньої траєкторії особистості. Psycholinguistics. Психолінгвістика. Психолингвистика (Серія: Психологія), 24(1), 320–342. DOI: https://doi.org/10.31470/2309-1797-2018-24-1-320-342