ISSN 2520-6265 (print)

ISSN 2520-6273 (online)


ПСИХОЛОГІЯ ФЕНОМЕНУ ІМПОСТОРА: ЕМПІРИЧНИЙ РАКУРС


Автори:
Л. І. Березовська, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри теоретичної та практичної психології,
Національний університет «Львівська політехніка»
ORCID: 0000-0002-5972-7883
E-mail: berezlarysa@gmail.com
Є. А. Костюченко, магістр спеціальності «Психологія»,
Національний університет «Львівська політехніка»
ORCID: 0000-0002-3223-718X
E-mail: yevheniiakostiuchenko@gmail.com

DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2021.1(15).1

Інформація про статтю
Номер: 1(15) 2021, сторінки: 9-23
Мова: українська
Отримано: 14.02.2021
Рецензовано: 18.02.2021
Прийнято: 21.02.2021




Анотація
У статті представлено результати теоретичного та емпіричного дослідження психологічних особливостей прояву феномену імпостора. Описано теоретичні аспекти особливостей прояву феномену імпостора у особистості. На основі теоретичного аналізу визначено ключові характерні риси феномену імпостора і підкреслено значущість емоційного, поведінкового та когнітивного аспектів його прояву в особистості. Розглянуто результати емпіричного дослідження, присвяченого вивченню особливостей прояву феномену. Встановлено, що інтенсивність прояву феномену пов’язана з суб’єктивною оцінкою особистістю власних емоційних станів у ситуаціях, сприятливих для прояву переживань імпосторизму, компонентами перфекціонізму, компонентами саморегуляції поведінки та рівнем психологічного благополуччя. Виявлено, що для людей з частими і інтенсивними переживаннями феномену імпостора є характерними підвищений рівень тривоги, відчуття безпорадності і виснаження при отриманні нових завдань. Крім того, для цих груп характерною є зосередженість на надмірному плануванні і програмуванні власних дій, що може утруднювати можливість гнучкого коригування поведінки, призводячи до неадекватної оцінки суб’єктами своїх можливостей та отриманих результатів. Інтенсивність перфекціонізму у цих групах має негативний вплив на психологічне благополуччя, утруднюючи здатність до самоприйняття.
Люди з помірним рівнем переживань феномену імпостора характеризуються спокійністю, впевненістю у собі, вважають свої здібності достатніми для успішного виконання нового завдання. Вони проявляють порівняно менше занепокоєння помилками і рідше сумніваються у власних діях, дотримуючись при цьому відносно високих особистісних стандартів. Крім того, вони демонструють порівняно вищу адекватність в оцінці результатів і адаптивність створених програм дій. Характерним для них є порівняно вищий рівень психологічного благополуччя і орієнтованість на самоприйняття.

Ключові слова:
феномен імпостора, перфекціонізм, самооцінка емоційних станів, поведінкова саморегуляція, психологічне благополуччя.

Список використаних джерел:


Bravata, D. M., Watts, S. A., Keefer, A. L., Madhusudhan, D. K., Taylor, K. T., Clark, D. M., Nelson, R. S., Cokley, K. O., & Hagg, H. K. (2019). Prevalence, Predictors, and Treatment of Impostor Syndrome: a Systematic Review. Journal of General Internal Medicine, 35(4), 1252–1275. DOI: https://doi.org/10.1007/s11606-019-05364-1

Clance, P. R., Dingman, D., Reviere, S. L., & Stober, D. R. (1995). Impostor Phenomenon in an Interpersonal/Social Context. Women & Therapy, 16(4), 79–96. DOI: https://doi.org/10.1300/j015v16n04_07

Clance, P. R., & Imes, S. A. (1978). The imposter phenomenon in high achieving women: Dynamics and therapeutic intervention. Psychotherapy: Theory, Research & Practice, 15(3), 241–247. DOI: https://doi.org/10.1037/h0086006

Clance, P. R., & O’Toole, M. A. (1987). The Imposter Phenomenon: An internal barrier to empowerment and achievement. Women & Therapy, 6(3), 51–64. DOI: https://doi.org/10.1300/j015v06n03_05

Cokley, K., Smith, L., Bernard, D., Hurst, A., Jackson, S., Stone, S., Awosogba, O., Saucer, C., Bailey, M., & Roberts, D. (2017). Impostor feelings as a moderator and mediator of the relationship between perceived discrimination and mental health among racial/ethnic minority college students. Journal of counseling psychology, 64(2), 141–154. DOI: https://doi.org/10.1037/cou0000198

Frost, R. O., & Marten, P. A. (1990). Perfectionism and evaluative threat. Cognitive Therapy and Research, 14(6), 559–572. DOI: https://doi.org/10.1007/bf01173364

Harvey, J. C. (1982). The impostor phenomenon and achievement: A failure to internalize success. Dissertation Abstracts International, 42(12-B, Pt. 1), 4969–4970.

Harvey, J. C., & Katz, C. (1985). If I’m So Successful Why Do I Feel Like a Fake: The Impostor Phenomenon (1st ed.). St Martins Pr.

McElwee, R. & Yurak, T. (2010). The phenomenology of the impostor phenomenon. Individual Differences Research, 8, 184–197.

Thompson, T., Foreman, P., & Martin, F. (2000). Impostor fears and perfectionistic concern over mistakes. Personality and Individual Differences, 29(4), 629–647. DOI: https://doi.org/10.1016/s0191-8869(99)00218-4

Young, V. (2011). The Secret Thoughts of Successful Women: Why Capable People Suffer from the Impostor Syndrome and How to Thrive in Spite of It (46773rd ed.). Currency.

Жуковская, Л. В., & Трошихина, Е. Г. (2011). Шкала психологического благополучия К. Рифф. Психологический журнал, 32(2), 82–93.

Моросанова, В. И. (1994). Диагностика индивидуально-стилевых особенностей саморегуляции в учебной деятельности студентов. Вопросы психологии, 4, 134–140.

Сонин, В. А. (2004). Методика самооценки эмоциональных состояний. Психодиагностическое познание профессиональной деятельности, 94–96.