ISSN 2520-6265 (print)
ISSN 2520-6273 (online)
Автор:
Л. Я. Барінова, кандидат психологічних наук, доцент кафедри диференціальної та спеціальної психології,
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
ORCID: 0000–0002–0635–6599
E-mail: barilina21@gmail.com
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2019.1(11).3
Інформація про статтю
Номер: 1 (11) 2019, сторінки: 38-49
Мова: українська
Отримано: 12.01.19
Рецензовано: 16.01.19
Прийнято: 21.01.19
Стаття присвячена аналізу результатів емпіричного дослідження психологічної компетентності військового психолога. Сучасний стан розвитку військової психології потребує інноваційних підходів у дослідженні особистості не тільки військовослужбовців, але й військових психологів, які виконують важливу соціальну і професійну функцію. Показано, що психологічна компетентність відіграє важливу роль у професійному становленні та ефективності практичної роботи військових психологів з особовим складом у військових підрозділах, у різних ситуаціях виконання бойових та службових завдань. Психологічно компетентний військовий психолог завдяки своїм особистісним і професійним навичкам здатний знижувати ризик потрапляння себе та військовослужбовців до проблемних ситуацій, але у випадку, якщо вони виникають, активізувати дії для їхнього подолання. Надане авторське визначення психологічної компетентності військового психолога, яка розглядається як особистісна риса, цілісний конструкт, що характеризує здатність суб’єкта мінімізувати гостроту і частоту виникнення проблемних ситуацій, в які потрапляє суб’єкт, та максимізувати активність дій з організації життя, спрямованих на подолання цих ситуацій. Операціоналізація шуканого конструкту дозволила стверджувати, що психологічна компетентність військового психолога є комплексною особистісною рисою, яка складається з чотирьох компонентів: психологічної компетентності у внутрішньосімейних стосунках, професійній діяльності, у матеріально-соціальній, валеологічній сферах. Серед формально-динамічних якостей швидкість і ергічність нервової системи військових психологів виступають підгрунтям для формування психологічної компетентності, тоді як емоційність, навпаки, виступає у якості негативної передумови для розвитку цього конструкту. Показано, що психологічна компетентність як чинник професійного становлення військового психолога сприяє формуванню установок, емпатії та проникаючій здібності в емпатії, проте деякою мірою знижує роль емоційного каналу в емпатії.
Ключові слова: психологічна компетентність, військовий психолог, проблемна ситуація, активність, емпатія, ідентифікація, формальнодинамічні властивості.
Список використаних джерел:
1. Барінова Л. Я. Особливості долання особистістю проблемних ситуацій як передумови розвитку психологічної компетентності / Л. Я. Барінова // Теоретичні і прикладні проблеми психологиї. – 2017. – № 3 (44). – С. 43–52.
2. Зимняя И. А. Ключевые компетенции – новая парадигма результата образования / И. А. Зимняя // Высшее образование сегодня. – 2003. – № 5. – С. 67–79.
3. Колесніков Є. П. Психологія дії, що організує життя: Автореф. дис… канд. психол. наук: 19.00.01 «загальна психологія, історія психології / Є. П. Колесніков; ОНУ імені І. І. Мечникова, 2003. – 20 с.
4. Равен Дж. Компетентность в современном обществе. Выявление, развитие и реализация /Дж. Равен. – М.: Наука, 2002. – 278 с.