ЗАСТОСУВАННЯ НАРАТИВУ У ПСИХОЛОГІЧНОМУ КОНСУЛЬТУВАННІ РЯТУВАЛЬНИКІВ – УЧАСНИКІВ ООС З ПОРУШЕННЯМИ ЧАСОВОЇ ОРІЄНТАЦІЇ
Автор:
Н. Є. Афанасьєва, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології діяльності в особливих умовах,
Національний університет цивільного захисту України
ORCID: 0000-0001-8968-1399
Е-mail: Afanaseva_Natali@ukr.net
DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2019.1(11).2
Інформація про статтю
Номер: 1(11) 2019, сторінки: 28-37
Мова: українська
Отримано: 10.01.2019
Рецензовано: 14.01.2019
Прийнято: 18.01.2019

Анотація
Стаття присвячена визначенню шляхів застосування наративу у психологічному консультуванні рятувальників – учасників ООС для оптимізації часової перспективи. Психологічне консультування розглядається як особливий тип розповіді, в якому виокремлюються характерні елементи, що відносяться до структури його розгортання – зачин, експозицію, зав’язку, розвиток дії, кульмінацію, розв’язку і коду. Зі структурою розгортання наративу безпосередньо пов’язана структура часової перспективи, оскільки остання відображає хронологію подій. У рятувальників, які брали участь у ООС, ставлення до минулого негативне, що пов’язане з переживанням реальних неприємних подій та травмуванням, які нівелюють приємні враження та реконструюють більшість спогадів у негативні. Їхнє ставлення до життєвого часу пов’язане з бажанням отримувати задоволення, збудження, насолоду нині, ризикувати та не турбуватися про майбутні наслідки такої поведінки. Майбутнє загалом має менше значення, ніж нинішній та минулий часи життя. Для оптимізації часової орієнтації рятувальників – учасників ООС ми пропонуємо використовувати елементи автобіографічного наративу у процесі психологічного консультування. Автобіографічний наратив кожної людини є унікальним поєднанням спогадів, усвідомлень сенсів подій, почуттів та міфологем, які будують індивідуальну історію життя. Індивідуальна історія включає всі події, що відбувалися з людиною в минулому. Змістом автобіографічного наративу є вибіркові події в контексті трьох проміжків часу – минулого, сьогодення і майбутнього.
Процес психологічного консультування рятувальників – учасників ООС спрямований на розвиток збалансованості часової орієнтації, яка необхідна для ефективної життєдіяльності особистості. Така часова орієнтація є найбільш психологічно і фізично здоровою для людини та оптимальною для її функціонування в суспільстві. Позитивні зміни часової перспективи є одним з показників зменшення травматичної симптоматики особистості.
Ключові слова: психологічне консультування, наратив, часова орієнтація, рятувальники.
Список використаних джерел:
1. Афанасьєва Н. Є. Наративізація життєвого досвіду в процесі психологічного консультування / Н. Є. Афанасьєва // Проблеми екстремальної та кризової психології. – 2013. – Вип. 14, Ч. 3. – С. 28–35.
2. Афанасьєва Н. Є. Психологічне консультування клієнтів при трансформації часової перспективи внаслідок травматизації / Н. Є. Афанасьєва // Проблеми екстремальної та кризової психології. – 2016. – Вип. 19. – С. 3–12.
3. Афанасьєва Н. Є. Концепція психологічного консультування фахівців екстремального профілю діяльності / Н. Є. Афанасьєва // Український психологічний журнал. – 2017. – № 4 (6). – С. 7–16.
4. Військова психологія та педагогіка: інноваційний підхід: підручник / [за заг. ред. С. Д. Максименка]. – К.: НУОУ, 2012. – Ч. І. – 472 с.
5. Тімченко В. О. Психологічні наслідки перебування рятувальників у зоні проведення антитерористичної операції: дис… канд. психол. наук: 19.00.09 – психологія діяльності в особливих умовах / В. О. Тімченко. – Харків, 2017. – 272 с.